Чомучка

9 Травня

Згідно з Указом Президента «Про заходи з відзначення у 2015 році 70-ї річниці Перемоги над нацизмом у Європі та 70-ї річниці завершення Другої світової війни» та Закону «Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939–1945 років» Україна розпочинає нову традицію святкування 8 та 9 травня в європейському дусі пам’яті та примирення.

Символ  відзначення Дня пам’яті та примирення і Дня перемоги — червоний мак. Гасло: “1939—1945. Пам’ятаємо. Перемагаємо”.

Дизайн українського червоного маку розроблено за ініціативи Українського інституту національної пам'яті та Національної телекомпанії України. Графічне зображення є своєрідною алюзією: з одного боку воно уособлює квітку маку, з іншого – кривавий слід від кулі. 

2015:

До пам'ятної дати Президент України своїм наказом заснував державну нагороду  — ювілейну медаль " 70 років перемоги над нацизмом".

2016:

До пам'ятних днів Український інститут національної пам'яті започаткував тематичний інформаційно-просвітницький проект «Війна не робить винятків. Жіночі історії Другої світової», оголосивши, що вшанування 2016 року буде присвячене жіночим долям у Другій світовій війні.

Великдень

День Воскресіння Ісуса Христа (Великдень ) – одне з найбільших свят християн. У дохристиянські часи на цю пору припадало свято весняного сонця і пробудження природи від зимового сну.

Великодню передує сім тижнів Великого посту, коли суворо дотримуються заборони не лише на вживання скоромних страв, але й на всілякі розваги.

Останній тиждень перед Великоднем називають Білим, Чистим, або Вербним. У ці дні, прибирають усе в господарстві, прикрашають хату, вивішують найкращі святкові рушники, килими. 

• Найважливіший день Вербного тижня – четвер. Його називають Страсним, Чистим, або Живним. Ввечері всі дорослі члени сім’ї йдуть до церкви – „на страсть”, щоб почути розповідь про останній день Христового життя на землі, освятити свічку. Запалену  свічку несуть додому, захищаючи її, щоб не згасла в дорозі. Ця страсна, громична свічка – оберіг від усього лихого.Час перед Великоднем і саме свято наші предки вважали особливим чарівним часом. Тому,  у Чистий четвер до сходу сонця мама  будить дітей, наливає  у миску води, вкидає в неї жменю жита, крашанку і по черзі вмиває  менших, а старші вмиваються самі: щоб на життя велося, щоб рум’яними від здоров’я були щоки, щоб цвіла краса на дитячих личках. Кажуть люди, цього дня навіть ворон своїх дітей купає.  В цей же четвер  стрижуть  дітей, перуть білизну, одягаються у все чисте і святкове.

• В п’ятницю печуть  паску – головний хліб свята. Форма паски по всій Україні однакова: круглий хліб, спечений з пшеничного борошна на молоці, яйцях, з маслом, цукром.
  

• Останні передсвяткові клопоти закінчуються в суботу. В цей  день фарбують крашанки, пишуть писанки,  печуть ковбаси, м’ясо, ціле порося.Ввечері потроху кожної  із святкових страв господиня кладе  в корзину, накриває святковим  рушником – все це несуть  до церкви посвятити ще з вечора, якщо родина йде на всенощну службу, чи вдосвіта, коли після закінчення заутрення розпочинається освячення пасок.

Дуже красиве видовище, коли з винесеними корогвами, хрестом, іконою Христа, Євангелієм, робить священник обхід довкола церкви. В цей час співає хор: „Христос  Воскрес!”, дзвонять дзвони.

З освяченими пасками люди поспішають додому. Сідають за святковий стіл і розговляються. Першою їдять свячену писанку, або крашанку, потім паску, а далі решту страв. Це не просто святковий сніданок, це урочиста  трапеза – священнодійство.

Всі три дні свята ходять у гості. За народними повір’ями, три дні великодніх свят радіє все на землі і в небесах суще. І є в ці три дні така мить, коли Господь відкриває небо, щоб почути і виконати одне заповітне бажання кожної людини, в якої чисте серце. Тому до Великодня рекомендувалося помиритися навіть із затятим ворогом, кожному прогнати з серця ненависть, зло, заздрість.

НАРОДНІ ЗВИЧАЇ СВЯТКУВАННЯ ВЕЛИКОДНЯ

В українського народу побутують чудові звичаї та традиції, які передаються з покоління до покоління.

На Великодні свята поширені крашанки та писанки. У Велику Суботу батьки разом з діточками розфарбовують яєчка різними орнаментами, і під час Великодніх свят обдаровують одні одних словами: "Христос  Воскрес!"

Українські писанки розповсюджені по всьому світі, де перебувають українці. І ми знаємо, що українці в Канаді спорудили величний пам'ятник українській Писанці. Десятиметрова писанка красується багатьма барвами і нагадує поселенцям з України про свій далекий край.

Особливий вияв пасхальної радості Великодня відбито у гаївках – величальних піснях.

Масляний тиждень

Масляна – останній перед Великим постом тиждень – популярне народне свято, що дійшло до сьогодення ще з язичницьких часів.

Масляна (масниця) – це проводи зими, осяяні радісним очікуванням близького тепла і весняного оновлення природи. Навіть млинці, неодмінний атрибут масниці, мали ритуальне значення: круглі, рум'яні, гарячі, вони являли собою символ сонця, яке все яскравіше розгоралося, подовжуючи дні.

Масляний тиждень славиться народними гуляннями, ігрищами, ярмарками і закінчується обрядом спалювання саморобного опудала Зими. Цей обряд символізує знищення зношеного, старезного світу і звільнення місця для нового, молодого, кращого.

В Україні та Білорусі звична Масляна ще й поєднується зі старовинним обрядом – Колодієм, суть якого полягає у тому, щоб змусити молодих людей задуматися про продовження свого роду.

Обрядова їжа на Масляну – вареники з сиром і сметаною, гречані млинці. Оскільки вареники цього тижня годилося варити щодня, то й приказка народилася: "Вареники доведуть, що і хліба не дадуть".

У народі кожен день Масляної має свою назву і весь тиждень ділиться на два періоди: Вузька Масляна і Широка Масляна. Вузька Масляна - перші три дні: понеділок, вівторок і середа, а Широка Масляна - це останні чотири дні: четвер, п'ятниця, субота і неділя. У старі часи перші три дні селяни ще займалися господарськими роботами, а з четверга працювати заборонялося.

 

Масляна для дітей (поради)

1) Чому б не залучити дитину до випікання традиційної ласощі - млинців? Допомогти у цьому можуть діти практично будь-якого віку. Старші діти можуть замішувати тісто. А менша дитина з задоволенням буде сковорідку змащувати наколотим на виделку шматком масла.

Можна доручити дитині інше відповідальне завдання: класти на готові млинці начинку і згортати їх трикутником або рулетиком. Ну а найпочесніша місія – це, звичайно ж, дегустація готових млинців!

2) Вуличні забави. Яка Масляна для дітей без активного відпочинку? Ігри, конкурси,спалювання опудала Зими… Без цього не обходиться жодне святкування Масляної. Але тут треба взяти до уваги кілька моментів.

По-перше, дитину обов’язково потрібно одягнути по погоді: швидше за все, вам доведеться провести на вулиці досить багато часу, так що плануйте гардероб відповідно. Не зайвим буде взяти з собою термос з гарячим чаєм: звичайно, на гуляннях продають гарячі напої, але домашній чай обійдеться дешевше і завжди буде під рукою. 

По-друге, заздалегідь дізнайтеся, чи буде у вашому місті Масляна для дітей, тобто окрема конкурсно-розважальна програма для дошкільнят і школярів.
Якщо окремої дитячої Масниці не передбачається, зберіть знайомих з дітьми і самі влаштуйте свято.

3) Розучіть з дитиною традиційні олійні пісні та вірші, наприклад: 

Коли зима минає,
Мене усі стрічають.
Я їду на санчатах,
Заходжу в кожну хату!
Везу в міста і села
Розваги та пісні веселі.
Мене всі зустрічають,
Млинцями пригощають!

День Св. Валентина

    Головним "винуватцем" свята вважається християнський священик Валентин, який жив в Римській імперії за часи правління імператора Клавдія II. 

     Воюючій римській армії не вистачало солдатів для військових походів, і воєначальник був твердо впевнений, що проблемою є кохання та шлюби, так як одруженого легіонера менше турбує слава імперії, більшу частину часу він думає про те, на що прогодувати сім'ю. 

     Тож за велінням імператора був виданий указ, відповідно до якого легіонерам було заборонено одружуватися.

     Однак це ніяк не вплинуло на ситуацію. Священик на ім'я Валентин став потай вінчати закоханих. Ймовірно, за вдачею це був справжній романтик, оскільки найбільше йому подобалося мирити посварених, допомагати в написанні любовних листів і підносити на прохання легіонерів в якості подарунків квіти предметам їх пристрасті.

     Все це закінчилося тим, що Валентин був засуджений на кару. Ситуація була ще трагічна й тому, що Валентин був небайдужий до доньки тюремника, якій він повернув чудесним чином зір.

     Коли до страти залишався всього один день, священик написав дівчині прощального листа, в якому повідав про свої почуття, поставивши внизу підпис "Твій Валентин". Ознайомитися з його змістом дівчина змогла лише після страти священика. 

     Примітно, що страта проводилася в день, коли римляни святкували торжество в честь Юнони, богині любові.

     З того часу і виникла традиція щорічно 14 лютого шанувати пам'ять Валентина і організовувати свято всіх закоханих.

     Через деякий час католицькою церквою була проведена канонізація Валентина, який виступив християнським мучеником, що постраждав за віру. У 496 році, за велінням Папи Римського, 14 лютого став офіційно вважатися Днем святого Валентина.

     Сьогодні "валентинкою" вважаються листівки з поздоровленнями, що мають форму сердечок і залишаються без підпису.Одержувачу ж необхідно самому додуматися, хто ж їх написав. Поряд з листівками в день святого Валентина підносять і троянди, вони асоціюються з любов'ю, цукерки-сердечка і інші предмети, що містять зображення сердець, маленьких янголят, птахів.

Св. Миколай

     Напередодні цього дня діти згадують усі свої добрі та погані вчинки, а також пишуть листи до Святого Миколая. Слухняні дітки знайдуть під подушкою гостинці, а от бешкетники отримають в подарунок різочку. 

     Святий Миколай (або Ніколаус) – це реальна історична особа (візантійський єпископ, що прославився своєю любов'ю до дітей і допомогою бідним). 

Існує чимало легенд про добрі справи Святого Ніколауса. Так, одного дня Ніколаус вирішив допомогти трьом сестрам, з якими через їх бідність ніхто не хотів одружуватися. Вночі Миколай підкинув їм три мішечки із золотими монетами. Після допомоги сестрам Ніколаус продовжував підтримувати бідних городян, залишаючись непоміченим. Він приносив у домівки іграшки й теплі речі для дітей, ліки для хворих. А найголовніше Ніколаус робив це все не для слави, а таємно і від усієї душі. 

     Один раз уночі люди захотіли вистежити того, хто ж так усім допомагає і були вражені, що ним виявився молодий Миколай. Після цього місцеві жителі обрали його своїм єпископом. 

     У народі вважають, що Святий Миколай піклується про мандрівників, водіїв, туристів, воїнів. Крім того, Миколай – покровитель дітей і молоді.